Литература | 10 - 11 классы
Охарактеризуйте ознаки футуризму як авангардської течії на прикладі поезій Михайла Семенка.
Вопрос Охарактеризуйте ознаки футуризму як авангардської течії на прикладі поезій Михайла Семенка?, расположенный на этой странице сайта, относится к категории Литература и соответствует программе для 10 - 11 классов. Если ответ не удовлетворяет в полной мере, найдите с помощью автоматического поиска похожие вопросы, из этой же категории, или сформулируйте вопрос по-своему. Для этого ключевые фразы введите в строку поиска, нажав на кнопку, расположенную вверху страницы. Воспользуйтесь также подсказками посетителей, оставившими комментарии под вопросом.
Ответ : Футуризм, що зародився на початку XX століття в Італії, знайшов своїх послідовників і в українській літературі (Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан).
Лідером футуристів можна вважати Михайля Семенка, який теоретично обґрунтував ідейно - естетичні основи новонародженого українського футуризму.
Заявивши про спалення свого "Кобзаря", Семенко ніби кинув виклик суспільству, проте не тим, що він не шанує Шевченка, а тим, що він протестує проти створення кумирів.
Становлення нового напрямку було досить складним із декількох причин.
По - перше, футуризм намагався освоїти насамперед міський урбанізований світ, тому у поезіях футуристів помітне було майже обожнювання техніки, захоплення величчю індустріального виробництва, особливо процесом роботи в цехах.
Відповідно з'являються у творах незвично побудовані слова, щоб передати звуки й запахи міста, наприклад : життєдать, життєбензин, життєрух.
По - друге, у футуристів ідеологія панувала над естетикою, саме ідеологія вносила деструкцію, оскільки був негативізм до досягнень цивілізації та культури.
Експерименти в поезії 20 - х років спонукають Михайля Семенка до переосмислення суспільних процесів, і він пише вірш "Запрошення".
Твір написано білим віршем, у ньому звучить заклик полишити буденні справи й вирушити на Батиєву гору, погуляти по "сніго - білому полю" (незвичайне поєднання слів).
Автор намагається примирити людей у їхньому протистоянні, позбавити їх почуття відрази й ненависті : "Будьте ж такі добрі, не дивіться, як на звірів, на нас.
" Поет сподівається, що чудовий краєвид Батиєвої гори сприятиме цьому.
Ліричний герой поезії "Бажання" сповнений прагнення "перевернути світ" і "поставити все догори ногами" : стягнути з небозводу місяця, подарувати зорі дітям, а барви весни — служниці Маші.
Проте ці бажання нездійсненні, бо складно боротися з природою, що диктує свої правила і має свої закони розвитку.
Твір "Місто", що складається з одного речення, позбавленого будь - яких внутрішніх розділових знаків, є взірцем урбаністичної поезії Михайля Семенка.
Місто для нього — центр поезії.
Автор зачаровано фіксує різноманітні образи — звукові ("блимно і крапно"), зорові ("блиск лініями", "міняться силуетами"), абстрактні ("диференційована геометрія химерних кутів і будов").
Водночас поет ніби "нанизує" ряд дієслівних форм : "сунуть лізуть повзуть пересовуються", "міняться", "вирізують", "закріплюються".
Через просторову асоціацію виникає образ багатоголосого, неспокійного міста, що живе, розвивається, змінюється у своїй архітектурі.
Будучи футуристом, Семенко пережив складні етапи розвитку цього літературного процесу в Україні : кверофутуризм, панфутуризм з різними його модифікаціями на кшталт "Аспанфуту" (Асоціація панфутуристів), "Комун культу" (Комуністична культура) тощо.
На жаль, творчість Михайля Семенка, що яскраво засяяла в українській літературі, несподівано згасла.
Футуризм, як і інші літературні напрямки, діюча влада вважала шкідливим і антирадянським, усі митці мусили творити в одному напрямку, що називався "соціалістичний реалізм".
Спроби писати за вимогами цього стилю не надихнули поета, він повертається до своїх ідеалів, чого комуністичні ідеологи йому не подарували, як і багатьом представникам українського авангардизму, у 1937 році Михайль Семенко був звинувачений у контрреволюційній і терористичній діяльності, і після тортур засуджений до розстрілу.