Литература | 5 - 9 классы
"Жага до життя" виписати цитати про природу.
Чи актуальний нині твір Джека Лондона Жага то життя?
Чи актуальний нині твір Джека Лондона Жага то життя?
Виписати Цитати про Енея?
Виписати Цитати про Енея.
Жага до життя план подорожі?
Жага до життя план подорожі.
Опис природи у твори Джека Лондона Жага до життя ?
Опис природи у твори Джека Лондона Жага до життя .
Срочно надо !
Допоможіть характеристика головного героя жага до життя?
Допоможіть характеристика головного героя жага до життя.
План до твору "жага до життя" Джек Лондон?
План до твору "жага до життя" Джек Лондон.
Описи природи у творі Джека Лондона "Жага до життя"?
Описи природи у творі Джека Лондона "Жага до життя".
Місце дії твору жага до життя?
Місце дії твору жага до життя.
Опис природи оповідання жага до життя?
Опис природи оповідання жага до життя.
Написати характеристику 2 - ох головних героїв з твору "Жага до життя"?
Написати характеристику 2 - ох головних героїв з твору "Жага до життя".
Й виписати (1 - 3) описа природи.
Даю 15 балів.
На этой странице сайта вы найдете ответы на вопрос "Жага до життя" виписати цитати про природу?, относящийся к категории Литература. Сложность вопроса соответствует базовым знаниям учеников 5 - 9 классов. Для получения дополнительной информации найдите другие вопросы, относящимися к данной тематике, с помощью поисковой системы. Или сформулируйте новый вопрос: нажмите кнопку вверху страницы, и задайте нужный запрос с помощью ключевых слов, отвечающих вашим критериям. Общайтесь с посетителями страницы, обсуждайте тему. Возможно, их ответы помогут найти нужную информацию.
1. підвернув ногу Той, що йшов позаду, посковзнувся на гладенькому валуні й ледве не впав, але в останню мить утримався на ногах, голосно зойкнувши з болю.
Мабуть, у нього запаморочилась голова ; заточившись, він випростав вільну руку, ніби шукав опертя.
Ставши рівно, він спробував ступити вперед, але знов похитнувся і мало не впав.
— Агов, Біле!
Я підвернув ногу!
2. зрада друга Біл так і не оглянувся.
Товариш дивився йому вслід, і, хоч його обличчя ніяк не пожвавилося, очі засвітилися тугою пораненого оленя.
Біл вийшов, кульгаючи, на той берег і подався далі, не повертаючи голови.
Чоловік, що стояв серед потоку, вдивлявся йому вслід.
— Біле!
— гукнув він ще раз.
Це був благальний крик дужої людини, що потрапила в біду, але Біл не обернувся.
3. самотність Він озирнув те коло світу, в якому залишився.
Невесела картина.
З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі.
Ані деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки ; і в його очах нараз проблиснув страх.
4. голод «Голод давався взнаки».
» голод гнав його вперед».
«…рибка втекла», ін з’їв двох пічкурів сирими «лиш тому, що наказував розум.
Чоловік усвідомлював : щоб вижити, треба їсти».
«Він страшенно ослаб, йому паморочилося в голові, іноді так, що аж в очах темніло.
Його почали мучати галюцинації, муки голоду щоразу повертали розум, до дійсності».
Але його діймав лише голод : цілу ніч йому снилися обіди, бенкети та столи, заставлені найрізноманітнішими стравами.
5. поєдинок з ведмедем Одчайдушну хоробрість змило хвилею страху.
А що, коли звір нападе на нього, слабосилого?
Він міцніше затис у руці ножа і подивився просто у вічі ведмедеві.
Ведмідь став на задні лапи й вичікувально рикнув.
Якби чоловік побіг, ведмідь погнався б за ним, але чоловік не втік.
Осмілілий зі страху, він теж загарчав, дико, люто, вкладаючи в це гарчання весь свій страх.
Ведмідь одступив убік, погрозливо рикаючи : він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла прямо й не боялась його.
6. боротьба з вовком він угледів вовчу голову.
Гострі вуха не стирчали догори, як у інших вовків ; очі були тьмаві й налиті кров’ю, голова понурилася.
Він був хворий.
Звір не зводив з нього голодного погляду.
Він то ліз навкарачки, то непритомнів, а вовк усе плентався слідом за ним, кашляючи і хриплячи.
Його коліна стали суцільною раною, як і ноги ; кривава смуга тяглася за ним по каменях та мохові.
Якось, оглянувшись, він побачив, що вовк пожадливо вилизує слід, і зрозумів, який його чекає кінець, якщо… якщо він сам не вб’є вовка.
I почалась одвічна страшна трагедія боротьби за існування : хвора людина повзла, хворий вовк шкутильгав за нею — дві вмирущі істоти волоклися через пустелю, чигаючи на життя одна одної.
Герой на судні Бедфорт.
Вони обстежили нишком його койку.
В ній знайшлося повно сухарів, матрац був напханий сухарями, в кожному закутку були сухарі.
I все ж чоловік мався при своєму розумі.
Просто він уживав запобіжних заходів на випадок голоднечі, та й годі.
Вчені сказали, що це минеться ; воно й справді минулося, перш ніж «Бедфорд» кинув якір у бухті Сан - Франциско.